Якщо озирнутися на 2018 рік, можна бути впевненим, що він запам’ятається українцям.
І я кажу не лише про події історичної ваги - об’єднання православної церкви в Україні, чи перший у історії держави воєнний стан.
На жаль, всі ми були шоковані трагедіями - вбивствами незламних Ірини Ноздровської та Катерини Гандзюк, переслідуваннями активістів, вибухами в Ічні, стражданнями Олега Сенцова, який з російської тюрми зміг заговорити на весь світ про нашу війну з Росією.
Однак ми мали чим пишатися - старт медичної реформи, мужність наших моряків у конфлікті з агресорами, ціла низка важливих законів - і це далеко не повний перелік.
Є в переліку українських перемог дещиця й від нас. Взагалі ми в Державному підприємстві "Прозорро.Продажі" провели цей рік, ніби на американських гірках: як прискорилися у січні, як заїхали на найвищу гірку "мала приватизація" у серпні, так і виїхали на повній швидкості з грудня в 2019-й рік.
Я знаю, що правилом хорошого тону є звітування наприкінці грудня: заключні прес-конференції, підсумкові інфографіки, урочисті колективні фотосесії - все це має відгриміти впритул до корпоративів, щоб не вганяти в надмірну серйозність у передсвятковий час.
Однак в мене так із підсумковою колонкою не вийшло. Довелося чекати середини січня - коли грудневий ажіотаж принаймні трохи влігся...
Власне, візьмемо один лише грудень 2018-го. Чомусь дуже багато з-поміж того, над чим ми працювали весь рік, фактично реалізувалося саме в грудні.
На початку місяця в системі Prozorro.Продажі з’явилися перші лоти у вигляді договорів на тривале користування нафтогазоносними ділянками.
Я вже писав у колонці для "Економічної правди", що це означає: вперше в світі була реалізована дворівнева система продажу прав користування надрами на електронному аукціоні.
Потім система Prozorro.Продажі стала офіційно доступною для комерційних компаній, що можуть виставити відтепер на продаж будь-який свій лот.
До речі, 12 січня успішно відбулися перші торги: склад паливно-мастильних матеріалів у Гостомелі ДП "Антонов" купив у ПП "ПММ Проекти Україна" (а не навпаки!) за 45,2 млн грн.Прогнозую, що чимало крупних комерційних активів - комерційна нерухомість, цінні папери, підприємства та багато іншого - в 2019 році буде продано саме через ProZorro.Продажі.
Далі - більше. Просто посеред грудня у нас почалася суперінтенсивна робота з Укрзалізницею.
По-перше, вони вперше за всю історію виставляють право користування дефіцитними вантажними вагонами на електронні аукціони і результати вражають - десятки учасників і серйозна конкурентна боротьба, в якій народжуються ринкові ціни.
По-друге, Укрзалізниця почала виставляти на аукціони величезні обсяги металобрухту. Станом на сьогодні більше 2 тис. тонн металевої стружки вже пішло з молотка, на черзі - чимало нових, цікавих для ринку лотів.
А завершення грудня нас взагалі вразило: перші лоти - права на оренду земельних ділянок - були продані на аукціонах в 2,5 рази дорожче стартової ціни.
Січень 2019-го ще більше проявив тенденцію, однак це вже інша історія…
Кожна з цих новин для нас - на вагу золота. Адже за кожною - тривалий підготовчий процес, законодавчі зміни, які уможливлюють збільшення прозорості: у приватизації, у продажі майна держпідприємств, у відносинах оренди землі та користування надрами.
Зростання вартості лотів у рази і, часом уперше в українській історії, встановлення ринкових цін на товари і послуги - цього не було би без місяців і років переговорів між усіма учасниками процесу реформування галузі та їх вольових рішень.
Якби Міністерство економічного розвитку та торгівлі не просувало цю реформу, якби вона не була підтримана такими великими гравцями, як Укрзалізниця, Укрпошта, Укренерго, Укроборонпром, Держгеокадастр, Держгеонадра та іншими, якби її не помітили та не заохотили міжнародні партнери - не було би ні "малої приватизації", ні електронних аукціонів по надрах.
Не можу не згадати й про електронні майданчики - саме вони найбільше сприяють тому, щоб торги відбувалися взагалі, були максимально конкурентними та успішними.
На сьогодні ми акредитували понад 40 майданчиків - тож і тут є привід для радості.
Так, в грудні у нас було гаряче, але це не значить, що решту року ми те й робили, що стояли на низькому старті.
В серпні відбувся перший успішний аукціони "малої приватизації", а станом на сьогодні про неї знають вже мільйони українців - все завдяки соціальній рекламі по телебаченні.
Чому соціальній? Бо це win-win механізм: вигідний і державі, що може продати непотрібні активи, і місцевій владі - з тої ж причини, і приватним покупцям: це змога на прозорому аукціоні по ринковій вартості купити об’єкт, що стане основою для приватного бізнесу.
А далі вже по зрозумілому сценарію: більше податків, більше робочих місць, об’єкти, які раніше простоювали - в руках ефективних власників.
"Чи це не казочка дідуся Панаса?" - запитаєте ви. Зовсім ні, це - низка цілком реальних історій.
Не вірите? Може ви вже чули про демонтований пам’ятник Леніну, який продали за 220 тис. грн, в 4 рази дорожче від оголошеної вартості - то це тільки квіточки.
А от за Хмельницький завод залізобетонних конструкцій виручив взагалі в 20 разів більше, аніж розраховували!
Іще! Підвал 72,9 кв. м на площі Ринок у Львові. Під час аукціону стартові 12 млн грн зросли до 34 млн грн, а це, між іншим, більш ніж 466 тис. грн за кв. м!
А ось і взагалі зворушлива історія. Просянська селищна рада із Дніпропетровщини продала через ProZorro.Продажі труби недіючої ділянки водогону за 5,1 млн грн - а це, на хвилинку, 2,5 бюджети села! Прикметно, що продати ці труби сільрада не могла впродовж декількох років.
Це лише низка вдалих прикладів. Однак вони складаються у струнку систему: з моменту продажу першого лота у серпні - тобто менше, ніж за 5 місяців - "мала приватизація" принесла державному та місцевим бюджетам 580 млн грн.
З одного боку - це величезна сума. З іншого - якщо дивитися на цифри, то мала приватизація реально виглядає молодшою сестрою не лише "великій" приватизації, але й навіть в "сім’ї" аукціонів системи ProZorro.Продажі.
Адже загальний дохід від продажів на наших онлайн-аукціонах за рік склав 7,6 млрд грн, серед них (окрім "малої") продаж активів ФГВФО приніс 6,2 млрд грн, а продаж майна державних підприємств - 0,8 млрд грн.
І це при тому, що за рік наші аукціони зібрали біля 7 тис. учасників.
До речі, що приємно, збільшення обсягу продажів пішло не в шкоду їх ефективності. Навпаки, середнє збільшення стартової ціни за рік склало 21% (проти 8,8% в 2017-му).
Але досить статистики! Минулий рік запам’ятається нам іще й трьома надважливими подіями.
В квітні 2018-го ми стали державним підприємством і можемо з гордістю використовувати приставку "ДП" перед назвою "Прозорро.Продажі". А вже у грудні в нас з’явилася наглядова рада - і ми такі єдині серед невеликих державних підприємств.
Третя подія виходить за межі нашої країни. Ми отримали винагороду від C5 Accelerate та USA Institute of Peace як найкращий антикорупційний стартап в світі!
Правда ж кльове відчуття: ми тут, в Україні, показуємо всьому світу, наскільки прозоро та ефективно можуть бути продані державні активи.
Це як бути Ігорем Сікорським або Казимиром Малевичем у сфері електронних торгів. Або як бути Сергієм Корольовим антикорупційних програм.
Це надихаюче відчуття новизни, помноженої на впевненість у власних силах.
Та, мабуть, найприємніше з усього те, що це лише початок.
Саме в 2019-му "Прозорро.Продажі" має перетворитися на справжню інституційну супермашину, яка здатна знайти покупця навіть для найскладнішого лоту.
І все це робить невеличка команда людей, то ж побажайте нам удачі. Або навіть приходьте допомагати, чому ні?
Олексій Соболев,
в.о. директора ДП "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ"
Колонка для "Економічна Правда" https://bit.ly/2FWIAks
